Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2025 року засуджено громадянина В.А.Я. за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 286-1 КК України) до 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 4 роки.
Обставини справи
Громадянин В.А.Я. 29 червня 2025 року, близько 19 години 30 хвилин, керуючи в стані алкогольного сп`яніння, технічно справним автомобілем ВАЗ 21043, та рухаючись в селі Леськи Черкаського району Черкаської області по проїзній частині вулиці Богдана Хмельницького зі сторони вулиці Пушкіна в напрямку вулиці Надгірна, на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг з вулицею Шевченка, поблизу будинку №53, що по вулиці Богдана Хмельницького, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а саме здійснив виїзд на перехрестя, не дав дорогу та здійснив зіткнення з мотоциклом ММВЗ-3.112.11, який рухався справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.
Після зіткнення з мотоциклом водій В.А.Я. не вжив можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим - водію та пасажиру мотоцикла, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції та не чекав прибуття поліцейських, а продовжив свій, залишивши місце дорожньо-транспортної пригоди, тим самим перемістивши транспортний засіб.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілі отримали легкі та середньої тяжкості ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров’я.
Судом встановлено, що водієм автомобіля ВАЗ 21043 громадянином В.А.Я. були порушені:
-п. 2.3.6) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-п. 16.12 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух;
-п. 2.10.а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
-п. 2.10.в) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
-п. 2.10.г) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;
-п. 2.10.д) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
У судовому засіданні обвинувачений громадянин В.А.Я. визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні, підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, а саме: дату, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, показав, що він довгий час керує автомобілем, це в нього перший такий випадок.
Потерпілі допитані в суді, кожен окремо, зазначили, що викладені в обвинувальному акті обставини повністю відповідають дійсності. Крім того, пояснили, що після ДТП громадянин В.А.Я. допомогу їм не надав, запитав чи вони живі, кинув пляшку води і поїхав до себе на подвір`я. Просили покарати його найсуворіше.
Суд кваліфікував дії громадянина В.А.Я. за ч. 1ст. 286-1 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення громадянину В.А.Я. покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який одружений, не працює, утриманців не має, вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, \ раніше судимий за ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, з потерпілими не примирився, шкоди не відшкодував, враховуючи думку потерпілих, які просять призначити найсуворіше покарання пов`язане з позбавленням волі.
Посилання сторони обвинувачення в обвинувальному акті, на таку обставину як щире каяття не знайшло свого підтвердження, оскільки розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а неуявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений кається.
Прокурор в ході судового розгляду, змінила свою позицію та в дебатах зазначила, про відсутність обставин, які пом`якшують покарання.
Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому В.А.Я. покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з метою виконання вироку, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, ризик чого значно підвищується в умовах введеного в Україні воєнного стану, запобіжний захід виді застави був замінений на тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Вирок не набрав законної сили.
З повним текстом вироку по справі №707/3207/25 можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/130557181
_03_03.png)
