Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2025 року задоволений позов позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до працівника поліції громадянина Б. про відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок ДТП, в розмірі 237122грн. 81коп.
Судом встановлено, що поліцейський батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Черкаській області капрал поліції громадянин Б., 10.07.2024 приблизно о 02 год. 41 хв., керуючи технічно справним службовим автомобілем марки «Renault Duster», в салоні якого, на передньому пасажирському сидінні сидів пасажир, рухаючись у напрямку від Кривого провулку до вул. Небесної Сотні у м. Черкаси по проїзній частині вул. Верхня Горова, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, в порушення вимог пп. б) п. 2.3, п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, тобто, будучи не уважним, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, у зв`язку з чим змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху та поблизу будинку № 29 по вул. Верхня Горова у м. Черкаси, вчинив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Skoda Fabia», з подальшим наїздом на стовбур дерева, яке росло на газоні біля проїзної частини. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди спеціалізований легковий оперативний автомобіль, що належить ГУНП в Черкаській області, був пошкоджений.
Судом встановлено, що згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 громадянина Б. звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у відповідності до ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим. В ухвалі суду встановлено факт вчинення ДТП Б. , вказано про те, що порушення ПДР водієм, а саме пп. б) п.2.3, пп.10.1, 12. ПДР України знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП і настанням наслідків у вигляді отримання потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень; вказано про те, що громадянин Б. вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся. Разом з тим, цивільний позов, заявлений ГУНП в Черкаській області залишено без розгляду та роз`яснено представнику цивільного відповідача про право звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства. Вказана ухвала набрала законної сили.
В судовому засіданні було допитано свідка, який є поліцейським та 10.07.2024 року був разом з винною особою і ще одним працівником поліції в групі, коли їм прийшло повідомлення про злочин. Свідок повідомив також, що вони поїхали на завдання на службовому автомобілі і за кермом був громадянин Б., який відволікся на планшет і відбулося ДТП.
Відповідач по даній цивільній справі громадянин Б. та його представник, адвокат Гречуха В.І. заперечили щодо позовних вимог та просили суд повністю відмовити в задоволенні позову про відшкодуваня шкоди у зв`язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог, посилаючись
Суд не прийняв посилання представника відповідача на п. 6 Постанови від 01.03.2013 № 4 ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», оскільки стосуються шкоди завданої працівником підприємства іншому учаснику ДТП або третім особам. Натомість п. 4 даної Постанови регламентує, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
За наявності ухвали суду про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого та потерпілого, за відсутності обвинувального вироку суду чи постанови у справі в порядку КУпАП про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд зазначив, що вина особи має та може бути доведена в загальному порядку на підставі відповідних доказів у сукупності, що впливатиме на подальше відшкодування матеріальної шкоди.
Суд констатував, що з наявних доказів по справі вбачається вина громадянина Б.у вчиненні ДТП 10.07.2024р. та така вина доведена наданими позивачем доказами по справі.
Також суд прийняв до уваги висновок за результатами службового розслідування за фактом травмування поліцейських БНОП ГУНП внаслідок ДТП, складений 26.07.2024р., згідно якого, зокрема, за неналежне виконання Б. своїх службових обов`язків комісія прийшла до висновку про необхідність застосування до капрала поліції Б. дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію", пп.2 ч.3 ст.1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", ч.5 ст.14 розділу ІІІ ЗУ "Про дорожній рух".
Суд вважав, що розмір матеріальної шкоди доведений позивачем належними та допустимими доказами. Зокрема суд враховав докази, які надала представник позивача.
Тобто, хоча Б. був при виконанні своїх службових обов`язків під час події, що відбулася 10.07.2024, однак виконав їх неналежним чином, порушивши загальновстановлені зобов`язання, у зв`язку із чим був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Суд констатував, що відносно Б. за даним фактом було порушено кримінальне провадження, яке перебувало на розгляді у Соснівському районному суді м. Черкаси та яке було закрите у зв`язку з примиренням потерпілого та обвинуваченого.
Таким чином, закриття кримінального провадження відносно Б. за ст. 46 КК України, тобто у зв`язку з примиренням з потерпілим, не є реабілітуючою обставиною, а тому Б. не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну його діями позивачу шкоду.
Оскільки, службовий транспортний засіб ГУНП в Черкаській області зазнав механічних пошкоджень внаслідок ДТП, яка відбулась з вини Б. , а також, приймаючи до уваги документально підтверджену суму матеріальної шкоди, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ГУНП в Черкаській області.
Судове рішення не набрало законної сили.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення (справа №707/408/25), в електронній формі, можливо за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/
_03_03.png)
