Грабіж під час воєнного стану: Черкаський районний суд призначив обвинуваченому 7 років 6 місяців позбавлення волі

18 травня 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області розглянув кримінальне провадження щодо громадянина К., обвинуваченого у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.

Судом встановлено, що у березні 2026 року обвинувачений К., перебуваючи в будинку потерпілої у Черкасах, відкрито заволодів її майном у присутності власниці. Спочатку чоловік дістав із гаманця жінки 4500 гривень, а згодом забрав золоту каблучку. Загальна сума завданих збитків склала майже 20 тисяч гривень.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою вину та не заперечував фактичних обставин справи. Потерпіла надала письмову заяву з проханням розглянути провадження без її участі та повідомила про відсутність матеріальних і моральних претензій до обвинуваченого, оскільки викрадене майно було повернуто.

Суд визнав доведеним, що дії обвинуваченого мали відкритий характер і відбувалися безпосередньо у присутності потерпілої, яка усвідомлювала протиправність його поведінки. Визначальними для суду стали матеріали досудового розслідування, експертні висновки щодо вартості викраденої каблучки, а також узгодженість усіх доказів між собою.

Дії громадянина К. суд кваліфікував за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України — грабіж, вчинений повторно та в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд врахував як характер і тяжкість злочину, так і особу обвинуваченого. Суд звернув увагу, що на момент вчинення нового злочину чоловік уже перебував на іспитовому строку за попереднім вироком за майновий злочин. Це, на переконання суду, свідчило про те, що попереднє покарання без реального позбавлення волі не досягло своєї мети та не стало стримуючим фактором.

Пом’якшуючою обставиною суд визнав щире каяття обвинуваченого. Обтяжуючих обставин встановлено не було. Разом із тим суд врахував повторність злочинної поведінки, корисливий мотив, вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також відсутність у чоловіка стійких соціальних зав’язків і офіційного працевлаштування.

За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. З урахуванням невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточний строк склав 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Ця справа є показовою з огляду на те, що суди продовжують послідовно реагувати на злочини проти власності, вчинені в умовах воєнного стану. Рішення також демонструє підхід суду до оцінки повторності кримінальної поведінки та необхідності реального покарання у випадках, коли попередні заходи виправлення не дали результату.

Вирок не набрав законної сили.

Суддя спікер Олександр Мірошниченко