flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Саме по собі вживання неповнолітньою дитиною алкогольних напоїв не є безумовним доказом ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків.

05 лютого 2026, 15:17

До Черкаського районного суду Черкаської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за нібито ухилення від виконання батьківських обов’язків щодо її неповнолітнього сина.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 15 грудня 2025 року неповнолітній син ОСОБА_1 повернувся додому у стані алкогольного сп’яніння, поводився неадекватно та потребував медичної допомоги. У зв’язку з цим було викликано бригаду екстреної медичної допомоги та поліцію, після чого дитину госпіталізували до медичного закладу. Станом на час розгляду справи загрози життю та здоров’ю неповнолітнього не встановлено.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 15 грудня 2025 року її син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повернувся додому після прогулянки з друзями у стані алкогольного сп`яніння. Після того як вона поцікавилася причиною такої поведінки, у неповнолітнього виникла емоційна реакція, у зв`язку з чим, взяв до рук ніж та демонстративно здійснив поверхневі порізи на руках. У подальшому було викликано бригаду екстреної медичної допомоги, на місце події також прибув наряд поліції. Неповнолітнього було госпіталізовано до КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня» Черкаської обласної ради до психіатричного відділення. Станом на теперішній час загрози життю та здоров`ю неповнолітнього не виявлено, оскільки тілесні ушкодження мають поверхневий характер та за своїми ознаками схожі на подряпини, намір вчинення спроби самогубства неповнолітній заперечував.

Суддя, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення особи, дійшов висновку, що адміністративна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виражається у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків по вихованню, навчанню, створенню належних умов для життя неповнолітніх дітей. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке невиконання може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність, за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься лише невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Суд зазначає, що саме по собі вживання п`ятнадцятирічною дитиною алкогольного напою не є проявом ухилення матері від виконання передбаченого законодавством обов`язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини. Батьки такої дитини мають нести відповідальність у зв`язку із вживанням дитиною алкогольних напоїв лише в тому випадку, якщо таке вживання було зумовлено діями або бездіяльністю батьків чи якщо батьки могли запобігти такому вживанню, але не зробили цього.

У даному випадку відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 могла запобігти вживанню її п`ятнадцятирічним сином алкогольних напоїв у період перебування сина без присутності матері. Отже, відсутні докази винної поведінки матері та докази вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення також не вказано, які саме протиправні дії або бездіяльність ОСОБА_1 призвели до вчинення правопорушення.

Крім того, дії вчинені ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП, однак доказів притягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП до суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та закрив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

 

Суддя спікер Олександр Мірошниченко