Після сплати узгодженої сторонами суми, всі зобов’язання винної особи щодо виплати матеріального збитку вважаються припиненими.

Дорожньо-транспортні пригоди нерідко спричиняють не лише стрес і незручності, а й значні матеріальні втрати. Одним із найбільш поширених і водночас проблемних питань залишається відшкодування збитків, завданих унаслідок ДТП, особливо у випадках, коли сума шкоди перевищує встановлений законом ліміт відповідальності страхової компанії.

У таких ситуаціях потерпілі стикаються з необхідністю з’ясувати, хто і в якому обсязі має компенсувати завдану шкоду, а також яким чином можна реально відновити порушені майнові права. Судова практика надає відповіді на ці питання, формуючи підходи до справедливого та повного відшкодування збитків.

Показовим прикладом є справа № 707/3886/23 розглянута Черкаським районним судом Черкаської області, за результатами якої після апеляційного розгляду судове рішення набрало законної сили 22 січня 2026 року.

В грудні 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода: водій автомобіля ВАЗ 21154 громадянин М.О.О., який не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху та виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Toyota RAV4.

Страхова компанія ПАТ «Оранта» виплатила потерпілій страхове відшкодування. Сторонами у справі не оспорювався факт ДТП, вина відповідача та отримання позивачем від ПАТ «Оранта» суми страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн.

Враховуючи, що завдані збитки суттєво перевищують страховий ліміт, сторони досягли спільної домовленості щодо розрахунку, а саме частину завданих збитків, що не охоплюються страховим лімітом в сумі 137799,83 грн. добровільно сплачуються власником транспортного засобу. Дані зобов`язання були виконані в березні 2023 року (що підтверджується розписками).

Разом з цим в грудні 2023 року позивачка Г.І.В. звернулась з позовом до М.О.О., особи яка винна в ДТП та власника автомобіля ВАЗ 21154 громадянки М.Н.М. про стягнення матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, посилаючись на те, що під час відновлюваного ремонту автомобіля було виявлено додаткові пошкодження, що призвело до збільшення матеріального збитку на 61 827,35 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2025 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи рішення суд керувався висновком експерта Кипи С.М. від 04.07.2025р. №028/2025, яким встановлено, що вартість матеріального збитку понесеного власником автомобіля TOYOTA RAV4 у зв`язку з ДТП 17.12.2022 року складає 248012,49 грн.

Судом встановлено та не оспорювалось сторонами, що страхова компанія  «Оранта» виплатила позивачці страхове відшкодування в розмірі 160000грн.  Сторони в добровільному порядку визначили суму та порядок сплати матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, яке сталося 17 грудня 2022 року Відповідно до розписок від 02.03.2023, повивачу відшкодовано збитки у розмірі 94313,56 грн. внаслідок ДТП від 17.12.2022; залишок становить 43486,56 грн., дата повернення 05.05.2023.

Такими чином зобов`язання щодо виплати компенсації за завдану шкоду в сумі 137799,83грн. були добровільно виконані в позасудовому порядку у загальній сумі, що не охоплюється страховим лімітом в повному обсязі, що підтверджується письмовими розписками та визнається сторонами.

Відтак, суд дійшов висновку, що поведінка позивача є суперечливою та не відповідає ознаці добросовісності. В діях позивачки суд вбачав намагання отримати вигоду та безпідставного збагачення за рахунок відповідачів. Тому, суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 січня 2026 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодившись з висновками Черкаського районного суду Черкаської області зазначив, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц (провадження № 61-28728сво18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).

Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначав, що добросовісність це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Суд апеляційної інстанції констатував - після сплати узгодженої сторонами суми, всі зобов`язання винної особи щодо виплати матеріального збитку вважаються припиненими.

Відомостей про те, що позивачка написала розписку від 02.03.2023 під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, матеріали справи не містять.

Колегія суддів звернула увагу на те, що звертаючись до суду із даним позовом стороною позивача ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні до апеляційного суду не надано доказів на підтвердження проведення відновлювальних робіт транспортного засобу TOYOTA RAV4 по усуненню дефектів, які були встановлені під час ремонту пов`язаних з ДТП, яка сталася 17.12.2022, тому не можливо встановити реальний розмір матеріального збитку, а враховуючи, що сторони узгодили суму матеріального збитку, який було виплачено відповідачем, тому відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги, що під час розгляду справи було призначено та проведено судову автотоварознавчу експертизу, висновки якої були враховані судом при вирішенні спору по суті, проте вказаний висновок має суперечливі відомості, перелік питань зазначений кардинально інший, були відхилені колегією суддів як безпідставні, оскільки під час розгляду справи було надано два звіти про оцінку транспортного засобуTOYOTA RAV4 зокрема звіт № А07-23 про оцінку автомобіля від 28.07.2023 та звіт №А12-39 про оцінку автомобіля від 18.01.2023, висновки яких відрізняються, при тому, що зроблені одним експертом, тому судом з метою з`ясування вартості матеріального збитку автомобіля TOYOTA RAV4 було призначено судову автотоварознавчу експертизу, висновки якої були враховані судом разом з іншими доказами.

Суддя спікер Олександр Мірошниченко

З повним текстом рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2025 року можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132080147

З повним текстом постанови Черкаського апеляційного суду від 22 січня 2026 року можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133532767