Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Постановою Черкаського апеляційного суду від 17.09.2025року залишено без змін рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04.06.2025 по цивільній справі №707/3342/24 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Обставини справи.
18 жовтня 2023 року о 09 годині в м. Черкаси по вул. Смілянська, в районі будинку 92, громадянин У.І.І., керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz 313 CDI (власник якого є М.С.М.), не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем OPEL ZAFIRA під керуванням громадянина П.О.О., що рухався попереду, який в свою чергу здійснив зіткнення з транспортним засобом Hyundai Coupe, який в свою чергу зіткнувся з транспортним засобом Toyota RAV4, який в свою чергу здійснив зіткнення з транспортним засобом Ravon R2. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.11.2023 громадянина У.І.І. визнано винним в тому, що він не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем OPEL ZAFIRA , що спричинило подальше зіткнення з трьома іншими транспортними засобами. Вказаними діями водій У.І.І. порушив вимоги п.12.1, п.13.1 ПДР.
У листопад 2024 року позивач П.О.О, який є власником транспортного засобу OPEL ZAFIRA звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», яка застрахувала цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Mersedes-Benz 313 CDI та з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, франшизи за договором страхування ТЗ та моральної шкоди з водія У.І.І..
Судом встановлено
Згідно звіту про оцінку автомобіля OPEL ZAFIRA:
Зазначений розмір матеріальної шкоди позивача учасниками судового розгляду під сумнів не ставився.
З урахуванням розміру завданого матеріального збитку, позивач заявляв вимоги у цій справі про відшкодування за рахунок страховика цивільно-правової відповідальності винуватця ДТП матеріальних збитків, пов`язаних з пошкодженням автомобіля позивача, які не були виплачені в повному обсязі, у розмірі 22 629,30 грн; стягнення з винуватця ДТП У.І.І. на користь позивача невідшкодованої матеріальної шкоди в розмірі 19 515,09 грн, франшизи в розмірі 3200 грн та моральної шкоди в розмірі 20000 грн.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 04.06.2025 позовні вимоги задоволено.
Суд першої інстанції керувався тим, що в межах ліміту відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності винуватця ДТП матеріальну шкоду має нести саме страховик, решту суми збитків та франшизу, як і моральну шкоду, відшкодовує винуватець ДТП.
Відповідач У.І.І. подав на вказане рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення заявлених до нього позовних вимог, які новим рішенням відхилити.
Апеляційну скаргу мотивував тим, що на час ДТП він перебував у трудових відносинах з ФОП та саме останній в силу приписів ч.1 ст.1172 ЦК України має відшкодовувати завдану працівником шкоду. Крім того позивач у справі не обґрунтував наявність у нього моральної шкоди внаслідок ДТП та її розмір.
Апеляційний суд не погодився з посиланнями відповідача на відсутність підстав відшкодування ним завданої шкоди та зазначив наступне.
Частиною першою статті 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У матеріалах справи відсутні докази того, що на час ДТП 18.10.2023 відповідач У.І.І. перебував у трудових відносинах з фізичною особою підприємцем М.С.М., що останній заперечує та надає суду відомості з ГУ ДПС в Черкаській області та ГУ ПФУ в Черкаській області стосовно податкових агентів, що здійснювали відрахування визначених законодавством податків та зборів із заробітної плати У.І.І. за вказаний період часу, серед яких ФОП М.С.М. відсутній.
Відтак факт перебування винуватця ДТП громадянина У.І.І. на час її виникнення в трудових відносинах з ФОП М.С.М. скаржником підтверджено доказами не було, отже правових підстав для покладення відповідної матеріальної відповідальності за дії працівника на роботодавця, як передбачено ч.1 ст.1172 ЦК України, матеріалами справи не підтверджується, що спростовує такі аргументи скаржника.
Також суд апеляційної інстанції не погодитися з посиланнями апеляційної скарги і на те, що позивач у справі не обґрунтував наявність у нього моральної шкоди внаслідок ДТП та її розмір, з урахуванням такого.
Згідно з частинами 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Як встановлено судом, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, був пошкоджений належний позивачу автомобіль, що безумовно негативно вплинуло на його моральний стан та призвело до душевних страждань, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди, що відповідачем при апеляційному перегляді справи по суті не спростовується, визначивши розмір відшкодування у сумі 20000,00 грн, який відповідає засадам розумності та справедливості за встановлених обставин порушення права позивача.
Отже рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04.06.2025 у даній цивільній справі Черкаським апеляційним судом залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
_03_03.png)
